Технологічні Сили України: Експорт зброї – це питання виживання сектору

Минулої осені українських виробників озброєння та військової техніки запевнили: відкритому експорту – бути. Відтоді держава анонсує різні форми міжнародної співпраці, інформує про напрацювання різних моделей експорту та запевняє у їхньому функціонуванні. Здавалося б, експорт відкритий - просто подавайте заявки. Та за нашими даними, більшість компаній-членів Технологічних Сил України (ТСУ), які подавали документи на отримання дозволу від Державної служби експортного контролю України (ДСЕК), у відповідь отримали відмову, здебільшого без пояснення причин. І це при тому, що в першому кварталі 2026 року 90% компаній-членів ТСУ вже мали запити на співпрацю від іноземних держав. Отже декларація намірів є – процедурної чіткості немає.

Приватному виробнику зрозуміле бажання держави використати унікальні напрацювання національного оборонно-промислового комплексу (ОПК) для налагодження стратегічної взаємодії із партнерами в рамках інтеграції України в Євроатлантичну спільноту. Та такий процес має відбуватися швидко і без шкоди можливостям тут і зараз.

Після анонсування перших контрактів в межах Build with Ukraine та можливостей національному виробнику озброєння та військової техніки (ОВТ) проявити себе на Близькому Сході в межах Drone Deals (екосистемних угод, які Україна підписує з державами-партнерами) увага українського ОПК природно прикута до розвитку декількох моделей експорту. Експорт цікавить і тих, хто тільки думає про вихід на глобальні ринки, і тих, хто отримував дозволи для виконання міжнародних домовленостей. У обох категорій одна проблема – відсутнє розуміння того, як працюють анонсовані експортні механізми.

Виходить, що українська індустрія та зацікавлені у співпраці міжнародні партнери перебувають у незручно довгому очікуванні.

У світі розгортається новий цикл переозброєння. Глобальна нестабільність – і наша війна тут найбільш очевидний доказ – генерує зростаючий попит на ОВТ. За оцінками Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру (SIPRI), у 2025 році глобальні витрати на оборону сягнули 2,88 трлн доларів, з тенденцією до зростання. Паралельно відбувається революція у військовій справі, і переписують її Сили оборони України разом із національним ОПК. Війна нового покоління спирається на роботизовані платформи — безпілотні літальні апарати (БпЛА) всіх класів, дрони-перехоплювачі, наземні й морські комплекси, радіоелектронна боротьба (РЕБ) — і саме там Україна як першопроходець має унікальну перевагу, включно із кращими тактиками їх застосування.

Але поки ми зволікаємо з експортом, частина виробників йде з України, реєструючи юрособи